Є старий як світ принцип: дитина тривожиться тоді, коли тривожаться батьки. Щоб припинити нервуватися і панікувати, прийміть рішення щодо свого ставлення до наявної ситуації. Ви можете вирішити взяти на роботі відпустку і поїхати з дітьми в село, або припинити читати дописи в соцмережах. Якщо вам потрібно взяти лікарняний без збереження заробітної плати, але для збереження здорового глузду і спокою, то візьміть його. Прийняття рішення саме по собі дуже «попускає».

В умовах карантину ми всі стикаємося із фрустрацією — у людини зникає можливість піти від домашніх турбот в офіс. Головне, не вдавати, що все так, як завжди, бо це неправда. Отже, у сім’ї слід домовитися про нові правила життя: наприклад, тато працює 2 години вранці, а мама в цей час займається дитиною, потім тато забирає дитину, а мама має свої 2 години роботи, коли її ніхто не відволікає. Раджу використовувати так звану поведінку в ліфті: пригадайте, як ви дієте, коли їдете в ліфті з кількома іншими людьми. Ми намагаємося відсторонитися від людей тілесно і навіть уникаємо зорового контакту. Так і під час карантину вдома кожному члену сім’ї слід мати свій шматочок особистого простору: пересунути крісло чи стіл так, щоб можна було відокремитися від контакту з родиною і спокійно працювати.

Відповідайте на питання дитини про коронавірус

Якщо дитина прийшла до вас із конкретним питанням про вірус чи карантин, обов’язково дайте відповідь. Але пам’ятайте — ваші пояснення мають бути доступними дітям: використовуйте слова, які ваша дитина вже знає і розуміє — вірус, грип, інфекція. Поясніть, що саме через це школи і садочки зачинили на карантин і тимчасово не можна запрошувати друзів додому. Я би не радила навантажувати дітей незрозумілими словами типу пандемія — це тільки множитиме в дитячій уяві загрозливі фігури. Найгірше, це коли батьки обговорюють тему коронавірусу, дитина це чує і помічає тривожність батьків, а вони замість простих пояснень, кажуть «Все добре, іди пограйся».

                Намалюйте коронавірус разом із дитиною

Щоб пояснити дитині, що таке коронавірус, і зняти страх із цієї теми, його можна намалювати. Ваше завдання — зобразити цей вірус максимально смішно, ніби він — мультяшний герой. І розповісти про нього історію: жив-був вірус, і якось вирішив, що він найкрутіший, тож начепив на себе корону і почав усіх штовхати. Усі розгубилися, бо ще ніколи не бачили такого нахабу. Але тепер ми з ним познайомилися і знаємо, як зробити так, щоб він до нас не чіплявся. Дитині важливо жити у світі, де вона все розуміє, щойно ми називаємо чи упредметнюємо якісь складні поняття, ми можемо ними керувати. Ось коронавірус жив у нас у голові у вигляді страшного поняття, а тепер він живе на папері як смішний монстрик — і це вже шлях до подолання страху і тривоги. Якщо діти на майданчику почали грати в гру, коли хтось стає коронавірусом, а інші його ловлять — це геніальний спосіб зробити цю тему менш стресовою. До речі, дорослі можуть приєднатися до такої гри.

                      Зробіть удома релакс-пісочницю

Пригадуєте, як колись люди перебирати гречку перед тим, як її зварити? Це заняття чудово знімало стрес: пам’ятаю, ми це робили всією сім’єю — це був справжній ритуал, ми говорили, співали. Зараз немає потреби перебирати крупу, проте активізація дрібної моторики дуже добре заспокоює і дітей, і дорослих. Тож раджу простий і дешевий лайфхак: купуєте в магазині 3 кілограми дрібної кукурудзяної крупи, висипаєте у велику миску і маєте домашню антистресову пісочницю. Це неймовірні відчуття розслаблення і задоволення, коли занурюєш туди руки, дозволяєш крупинкам просочуватися між пальцями… У тому піску можна закопати фігурку-коронавірус або розіграти сценку, як лицар його перемагає. Головне, робити це разом з дитиною і в стані спокою

                 Як показати дітям вірус: експеримент із блискітками

А ось і вишенька на тортику — експеримент, який наочно покаже дітям, що таке віруси і чому так важливо ретельно мити руки. Його зі своїми учнями провела Наталія Осьмак, педагог класу дошкільної підготовки Новопечерської школи.

Мета експерименту — «показати» дітям віруси. Роль вірусів зіграють дрібні блискітки. Перед експериментом діти змащують руки кремом — так блискітки краще прилипають до шкіри. Далі діти з «вірусами» на руках вітаються за руку з дітьми із чистими руками, торкаються обличчя «зараженими» пальцями. Усі бачать, як блискітки лишаються на чистій шкірі дітей. Потім діти швидко миють руки водою і бачать, що блискітки не змилися. Наступний крок — діти ретельно миють руки із милом, гарно труть долоні і тильні сторони, ділянки між пальчиками, рахуючи до 20. Нарешті руки чисті від «вірусів», а діти розуміють, як саме інфекція потрапляє в організм людини і як можна себе від неї захистити.